Коли виникає конфлікт інтересів та кого він стосується?

Загальні риси конфлікту інтересів

Закон України 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700) дає визначення «конфлікту інтересів» та виокремлює два види:

1. Потенційний конфлікт інтересів – це ситуація, коли особа має приватний інтерес у сфері своїх службових або представницьких повноважень, який може вплинути на об'єктивність чи неупередженість її рішень або дій.
2. Реальний конфлікт інтересів – це вже існуюча суперечність між приватним інтересом особи та її службовими обов'язками, яка впливає на її об'єктивність чи неупередженість.

Невід'ємною складовою конфлікту інтересів є службові / представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.

Закон № 1700 поширюється на:

1. осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
2. осіб, прирівняних до суб’єктів зі спеціальними обов’язками;
3. фізичних осіб, які виконують роботу за договорами, якщо така робота пов’язана з публічними ресурсами чи послугами;
4. осіб, які працюють на підприємствах, що отримують фінансування з державного або місцевого бюджету, якщо вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.

Обов’язками таких осіб є:

1. Подання щорічної декларації про майновий стан і доходи (електронної декларації).
2. Своєчасне повідомлення про реальний або потенційний конфлікт інтересів та вживання заходів для його врегулювання.
3. Заборона на використання службової інформації чи ресурсів для отримання особистої вигоди.
4. Заборона на отримання подарунків, які перевищують встановлені законом ліміти.
5. Обмеження на сумісництво та зайняття іншою оплачуваною діяльністю.
6. Інформування уповноважених органів про виявлені корупційні ризики чи факти.

Як діяти у разі конфлікту інтересів

1. Особа має повідомити про конфлікт інтересів безпосередньому керівнику – не пізніше наступного робочого дня, а якщо керівника немає, повідомлення направляється Національному агентству або іншому уповноваженому органу.
2. Керівник має ухвалити рішення щодо врегулювання конфлікту упродовж 2 робочих днів після отримання повідомлення.
3. У разі відсутності безпосереднього керівника, Національне агентство протягом 7 робочих днів надає роз’яснення щодо порядку дій.

Як врегулювати конфлікт інтересів 

Це можна зробити двома шляхами:

1. особа може усунути приватний інтерес, наприклад, відмовившись від дій чи рішень, які створюють конфлікт;
2. якщо самостійне врегулювання неможливе, особа зобов'язана повідомити керівництво або НАЗК.

Дії безпосереднього керівника:

1. протягом 2 робочих днів після отримання повідомлення керівник ухвалює рішення щодо врегулювання конфлікту;
2. якщо конфлікт неможливо усунути, керівник може запропонувати заходи зовнішнього врегулювання.

Заходи зовнішнього врегулювання застосовуються, якщо особа самостійно не може усунути конфлікт інтересів, а саме:

1. Відсторонення від виконання завдань.
2. Обмеження доступу до інформації.
3. Переведення на іншу посаду.
4. Встановлення додаткового контролю.
5. Звільнення з посади.

Відповідальність за порушення

Невиконання вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів може призвести до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Джерело: НАЗК

Джерело: kadroland