Центр надання адміністративних послуг

Обґрунтованість є одним із ключових принципів в адміністративній процедурі. Адміністративні органи в Україні зобов’язані забезпечити належне та повне з’ясування обставин справи, безпосередньо досліджувати докази й матеріали справи, враховувати всі обставини, які мають значення для її вирішення. Згідно із Законом України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП), кожен адміністративний акт повинен бути обґрунтованим, особливо якщо він може негативно вплинути на права, свободи або законні інтереси особи.

Основною метою такого регулювання є захист громадян від свавільних дій публічної адміністрації та забезпечення прозорості й відповідальності органів влади. Обґрунтування адміністративного акта дозволяє особам зрозуміти причини ухваленого рішення, а також вирішити, чи варто скористатися правом на оскарження.

Особливо важливим цей принцип є у випадках, коли адміністративний акт має негативний вплив на громадян, наприклад, коли особі відмовляють у дозволі. У такій ситуації обов’язковим є наявність мотивувальної частини рішення, що пояснює, чому було прийнято саме таке рішення.

Якщо адміністративний орган змінює оцінку й висновки у подібних справах, він зобов’язаний надати належне обґрунтування такої зміни.

Варто зауважити, що відсутність мотивувальної частини в адміністративному акті, для якого вона є обов’язковою, є підставою для його скасування у разі оскарження. Водночас у деяких випадках обґрунтування може бути відсутнім, зокрема, коли адміністративний акт є позитивним для особи або не зачіпає прав та інтересів інших людей, як, наприклад, у випадку призначення субсидії.

Такі законодавчі вимоги є важливими для забезпечення дотримання прав людини та верховенства права, адже вони встановлюють чіткі межі для адміністративного розсуду, роблячи рішення адміністративних органів передбачуваними й прозорими.