Закон про землю: хто тепер захищений від повернення майна державі

Закон про захист прав добросовісного набувача вступив у силу

9 квітня 2025 року набув чинності закон №4292 "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача". Цей закон викликав дискусії серед правозахисників та експертів через потенційні ризики легалізації незаконно привласнених державних земель.

"Добросовісний набувач – це особа, яка не знала і не могла знати, що вона придбала майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати. Припустимо, хтось незаконно чимось заволодів, а потім вам перепродав", - роз'яснює журналіст Сергій Коробкін.

Одним з основних змін, які вносить новий закон, є зміна строків давності для витребування майна державою або територіальною громадою. Тепер, якщо з моменту набуття майна добросовісним набувачем минуло понад 10 років, то держава втрачає право його повернути. У випадках, коли пройшло менше 10 років, держава зобов'язана компенсувати добросовісному набувачу ринкову вартість майна при його поверненні.

Законопроєкт був прописаний народним депутатом Ігорем Фрісом, який переконує, що цивільні та кримінальні питання мають бути розмежовані. Він говорить: "Якщо є схеми, якщо є злочин, для цього є кримінальний кодекс, який не має строків притягнення до кримінальної відповідальності і який забезпечує інтереси держави та суспільства".

Федерація роботодавців України підтримала новий закон, стверджуючи, що він забезпечує стабільність ведення бізнесу та зменшує ризики для інвестицій. Однак критики закону вбачають у ньому серйозні загрози. На офіційному сайті президента України була зареєстрована петиція з проханням накласти вето на цей законопроєкт, але була проігнорована.

Автор петиції Мішель Терещенко стверджує, що закон "спрямований на захист недобросовісних набувачів, тих, хто незаконно через підставних осіб отримав у приватну власність ліси, водойми та прибережні смуги, пам'ятки археології, землю оборони тощо".

Центр протидії корупції вказує на поширену схему з використанням підставних осіб: "Численні розслідування свідчать, що схеми з відчуження землі спочатку будують так, щоб земля пройшла кілька ланок власників, перш ніж опинитися в руках кінцевого бенефіціара, який спочатку був в темі і 'в долі'. Останній формально і є тим самим добросовісним набувачем".

За даними Фонду держмайна, у 2024 році вартість ділянок, щодо яких були подані судові позови, становить понад 407 млрд грн. Прийняттям нового закону держава зобов'язується відмовитися від частини цих ділянок та відповідних коштів.

Варто зазначити, що закон не поширюється на об'єкти критичної інфраструктури, стратегічні об'єкти, землі оборони, природно-заповідного фонду, гідротехнічні споруди та пам'ятки культурної спадщини, якщо вони мали такий статус на момент вибуття з власності держави. Проте, є велика кількість об'єктів, які 10 років тому не вважались критичними, стратегічними чи заповідними.