Презумпція правомірності дій та вимог особи як інструмент захисту прав громадян

У сучасному адміністративному праві важливу роль відіграє принцип презумпції правомірності дій та вимог особи. Згідно зі статтею 15 Закону України «Про адміністративну процедуру» (далі - ЗАП), цей принцип забезпечує захист прав громадян, встановлюючи, що їхні дії та вимоги вважаються правомірними, поки не буде доведено протилежне під час розгляду та/або вирішення справи. У разі виникнення сумнівів щодо правомірності дій та вимог особи, які можуть бути викликані неоднозначним (множинним) трактуванням норм права, адміністративний орган зобов’язаний тлумачити їх на користь особи, тобто правомірності її дій та вимог.

Такий підхід сприяє визначеності правового становища особи у відносинах з адміністративними органами. Не особа повинна доводити правомірність своєї позиції, а адміністративний орган зобов’язаний вжити заходів для всебічного з’ясування обставин справи.

Цей принцип також тісно пов’язаний із принципом верховенства права, адже він має на меті захист прав приватної особи. У ситуаціях, коли адміністративний орган застосовує норму, він повинен враховувати виправдані сумніви щодо правильного правового рішення.

Отже, презумпція правомірності означає, що всі дії та вимоги особи вважаються правомірними, доки не буде доведено протилежне. Усі сумніви тлумачаться на користь особи, що забезпечує справедливість і захист прав у адміністративних процедурах.