Як в українських архівах можна дізнатись про свій родовід

В Україні функціонує розгалужена система державних архівів — центральні державні, галузеві, обласні архіви та архіви органів РАЦС, у фондах яких зберігаються генеалогічні документи, які є важливими джерелами для дослідження не лише національної історії, а й історії власної родини.

Вивчення родоводу передбачає опрацювання метричних книг, сповідних розписів, ревізьких казок, актових записів, різноманітних списків населення та інших архівних матеріалів.

Ці документи — безцінні свідчення минулого, які дають змогу відкривати скарби родинної історії і виявляти, як історія родини переплітається з історією свого часу. Розповідаємо, як розпочати генеалогічне дослідження, до яких архівів слід звернутися та які документи досліджувати.

З чого почати дослідження родоводу?

Почніть із розмови зі старшими родичами. Зберіть якомога більше даних: імена, прізвища (в т.ч. дівочі), дати народження, шлюбу, смерті, віросповідання, соціальний статус, місця проживання, роботи й навчання.

Обов’язково перегляньте сімейний архів — старі фото, документи, листи, свідоцтва — вони можуть містити цінну інформацію для подальших пошуків.

Як працювати з архівами?

Коли зібрано базову інформацію (імена, дати, географія), варто звернутися до відповідного державного архіву.

Найбільша кількість генеалогічних досліджень проводиться користувачами у центральних державних історичних архівах у Києві та Львові, державних архівах областей, міста Києва.

Для отримання доступу до документів потрібно пред'явити документи, що посвідчують особу та заповнити заяву за встановленою формою.

На які документи слід звертати увагу в архівах?

Основні джерела для генеалогічного дослідження – це:

• метричні книги (документи, у яких реєстрували народження, шлюби та смерті),
• ревізькі казки (переписи чоловічого населення 1720–1850-ті, вказують вік, стан, родину, місце проживання),
• реєстраційні акти громадянського стану (містять записи, де вказували імена дитини та її батьків),
• сповідальні відомості (поіменні реєстри парафіян церкви, які проходили на сповідь до священника),
• послужні списки (збирали інформацію про біографію чиновників, держслужбовців, вчителів, лікарів, офіцерів),
• справи репресованих осіб (документи, що містять інформацію про людей, які зазнали репресій у СРСР).

Дослідження родоводу —  довгий, але важливий шлях

Вивчення родоводу поглиблює розуміння власного місця в родині та загальній історії країни.

Слід зазначити, що серед документів державних архівів України немає окремого фонду, який зберігав би родоводи чи генеалогічні таблиці мешканців України.

Потрібно бути готовим до того, що на дослідження власної сімейної історії знадобиться тривалий час, оскільки доведеться опрацювати багато джерел, щоб знайти необхідну інформацію.

За планами Державної архівної служби України в найближчі 3-5 років завершити оцифрування та оприлюднення онлайн ключових генеалогічних архівних документів. Отже вже зараз, десятки мільйонів цифрових копій архівних документів відповідної тематики доступні безкоштовно на Міжархівному пошуковому порталі, сайтах архівів та вебресурсах партнерів з оцифрування.