Нові державні підходи до розвитку волонтерства та підтримки ОГС до 2030 року

У липні 2025-го Уряд офіційно схвалив Концепцію Державної цільової соціальної програми з розвитку волонтерської діяльності до 2030 року. Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України разом із партнерами працює над завершенням проєкту програми та готує її до затвердження. 

До Міжнародного дня волонтера, який цьогоріч проходить під гаслом «Кожен внесок важливий», Мінсоцполітики пояснює, які зміни передбачає документ і які нові можливості він відкриває для волонтерів і організацій громадянського суспільства.

Як є зараз

В Україні діє багато волонтерських ініціатив, проте вони досі мають переважно несистемний характер, на відміну від практики країн ЄС. Зокрема, немає єдиних механізмів координації, оцінки результатів і підтримки волонтерів, тому важко оцінити реальний масштаб допомоги та її ефективність.

Раніше волонтерство розвивалося повільно: з 5 % у 2010 році до 18 % у 2018, водночас найбільш активною групою була молодь 14–35 років (24 % у 2018 році). Для порівняння, у країнах ЄС волонтерство охоплює від 70% до 83% населення.

На початку повномасштабного російського вторгнення волонтерська активність значно зросла — влітку 2022 року 59% українців долучилися до допомоги ЗСУ, внутрішньо переміщеним особам та постраждалим від війни, а протягом року загалом до волонтерства було залучено 74% українців. 

В умовах повномасштабної війни волонтери працюють у складних і часто ризикованих умовах, особливо в районах, наближених до бойових дій, і потребують належного соціального захисту, розвиток якого є пріоритетом. 

Додатково складнощі пов'язані з тим, що значна частина українців продовжує допомагати індивідуально, а громадські та волонтерські ініціативи часто потребують посилення організаційної спроможності, кращої взаємодії з державними інституціями, органами місцевого самоврядування та бізнесом. Також залишається потреба в підвищенні обізнаності волонтерів щодо правових аспектів їхньої діяльності.

Що пропонує програма

Її мета — всебічна підтримка поширення волонтерського руху на всіх рівнях: національному, регіональному та місцевому, а також сформувати сталу державну політику у цій сфері із залученням організацій громадянського суспільства. 

Програма враховує європейські підходи до підтримки та мотивації волонтерів, зокрема сприяння їх страхування та відшкодування витрат. Вона визначає заходи для популяризації волонтерства серед дітей, молоді та людей старшого віку. Програма передбачає і підтримку волонтерської діяльності на рівні територіальних громад, зокрема через Центри життєстійкості. 

Документ також описує, як має бути організоване волонтерство: від примірного договору і партнерських програм на місцевому рівні — до регулярної оцінки їхнього виконання і навчання тих, хто координує роботу волонтерів.