Державна реєстрація права власності на нерухоме майно: з якими проблемами стикаються громадяни

Щоб подати заяву на "єВідновлення", потрібно витяг із ДРРП.

Громадяни України користуються двома ключовими електронними послугами в "Дії" щодо державної реєстрації права власності. Мова йде про отримання витягу про нерухомість з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та внесення права власності до реєстру, який функціонує з 2013 року, розповіла в інтерв'ю редакторці відділу соціум ZN.UA Аллі Котляр заступниця міністра юстиції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ольга Рябуха.

За її словами, велика кількість об'єктів нерухомості, які купувалися, продавалися та приватизувалися до 2013 року, опинилася поза реєстром.

Рябуха вказує, що внесення даних у реєстр є актуальним, оскільки під час подання заяви на "єВідновлення", якщо майно пошкоджене або знищене, то інформацію про нього перевіряють у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вона пояснює, що, якщо в цьому реєстрі відсутнє право власності на нерухомість, то його треба внести в цей реєстр. 

Алла Котляр розповіла про виникнення проблем із цим. Вона наголосила, що ця послуга не узгоджена з Бюро технічної інформації (БТІ). Котляр поділилася власним досвідом: на інформаційний запит державного реєстратора БТІ упродовж 30 робочих днів не відповіло. Вона додала, що це непоодинокі випадки. 

Рябуха зазначила, що у Мін'юсті знають про проблему та намагаються налагодити ці процеси. За її словами, їх вже вдалося налагодити по Сумській та Запорізькій областях.

 "На порядку денному — всі прифронтові області. І Київ однозначно теж. Є обережний оптимізм, що БТІ почнуть надавати інформацію державним реєстраторам нерухомості, й послуга найближчим часом запрацює, буде укладено договір про інформаційну взаємодію", — наголосила вона.

Заступниця міністра юстиції зазначила, що половина БТІ в Україні вже підключені. Найкраща з цим ситуація в Харкові, де успішно опрацьовано 23 тисячі заяв.

"Як правило, всі цифрові послуги ми пілотуємо в Харкові, бо в них хороша команда з цифровізації. Далі Дніпропетровська область — майже дев’ять тисяч. У Запоріжжі — майже п’ять тисяч, у Київській області — 4158, і ми розуміємо, що цього дуже мало", — додає вона.