29 січня – День пам’яті Героїв Крут

Перебіг та значення битви під Крутами спотворювали й применшували десятиліттями. 

Насправді ж ця подія – один із ключових моментів української боротьби за державність.

25–27 січня 1918 року українські Захисники-добровольці та військові підрозділи з різних куточків країни на чолі з сотником Аверкієм Гончаренком героїчно вступили в бій на Чернігівщині, стримуючи більшовицький наступ на Київ. 

Навіть за браку артилерії та під загрозою оточення українські оборонці зберегли бойовий порядок, відійшли до станції Крути й продовжили оборону. 

Хоч це протистояння тривало й недовго, але воно дозволило українській стороні здобути найцінніше – час. 

Це дало змогу делегації Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір з країнами Четвертного союзу, що означало міжнародне визнання Української держави та збройну підтримку у боротьбі проти окупантів-більшовиків. 

Загалом в бою під Крутами з українського боку налічувалося біля 500 Захисників і 20 старшин. У бою під Крутами воювали близько 400 юнкерів – старшини й курсанти Першої української військової школи імені Богдана Хмельницького з реальним бойовим досвідом, а також бійці Куреня Смерті й вільні козаки з Глухова. Саме вони становили основу оборони Крут. 

Зі Студентського (Помічного) куреня Січових Стрільців під Крутами опинилася лише одна сотня – від 114 до 130 бійців. Їх поставили на найбільш безпечну ділянку оборони, а наймолодших і тих, хто взагалі не вмів стріляти, лишили в резерві. 

Проти українських оборонців наступали загони чисельністю понад 4 000 червоногвардійців. Попри цю нерівність, вони прийняли бій і стримували ворога.

Їхній подвиг – це не про безнадійний героїзм, як й досі намагається подати ворожа пропаганда, а про відповідальність, свідомий вибір і розуміння ціни свободи.

І тоді, понад сто років тому, і сьогодні ворог той самий. Сучасні Захисники та Захисниці України продовжують справу Героїв Крут – борються за право нашої держави бути вільною, самостійною й незалежною. 

Тож наш обов’язок – пам’ятати їхній подвиг й берегти те, за що вони віддали життя.

Вічна пам’ять Героям Крут.

Вічна пам’ять усім, хто загинув, захищаючи Україну.