Які особи не можуть перебувати у шлюбі між собою

Шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку – 18 років. За заявою особи, яка досягла 16 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (статті 21– 23 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс)).

Водночас Кодекс встановлює заборону на укладення шлюбу між собою для певного кола осіб, враховуючи біологічні чи соціальні чинники.

Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою

Відповідно до статті 26 Кодексу у шлюбі між собою не можуть перебувати:

- особи, які є родичами прямої лінії споріднення. (Спорідненість - це кровний зв’язок, що базується на спільному походженні від однієї особи або спільного предка, і від наявності якого залежать права й обов’язки. У своїй основі має біологічний фактор. Пряма лінія: батьки й діти, діди й онуки, прабаба, прадід і правнуки);

- рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька;

- двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;

- усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення. (Адже згідно зі статтею 207 Кодексу усиновлення це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу).

Водночас вказаною статтею передбачено, що за рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.

Недійсність шлюбу

Якщо виявиться, що шлюб укладено між особами, яким це заборонено законом, такий шлюб є підставою вважати чи визнати його недійсним.

- Відповідно до статті 39 Кодексу шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою, є недісним.

За заявою особи орган державної реєстрації припиняє (визнає недійсною) дію актового запису про шлюб.

- Шлюб між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею; між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п’ятою статті 26 цього Кодексу, може бути визнаний недійсним за рішенням суду.

Під час вирішення справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у цих осіб (стаття 41 Кодексу).

Звернутися до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають право: дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, прокурор (стаття 42 Кодексу).

Шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації (стаття 44 Кодексу).

Правові наслідки недійсності шлюбу

Недійсний шлюб (стаття 39 цього Кодексу), а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності.

Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.

Якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої правової підстави, і підлягає поверненню відповідно до Цивільного кодексу України, але не більш як за останні три роки.

Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв’язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена.

Особа, яка у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.

Правові наслідки, встановлені частинами другою – п’ятою цієї статті, застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від органу державної реєстрації актів цивільного стану (cтаття 45 Кодексу).

Особливі правові наслідки недійсності шлюбу

 Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право:

- на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;

- на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв’язку з недійсним шлюбом;

- на аліменти відповідно до статей 75, 84, 86 і 88 цього Кодексу;

- на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу (стаття 46 Кодексу).

Права та обов’язки батьків і дитини, яка народилася у недійсному шлюбі

Недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов’язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі (стаття 47).