Реєстрація народження дитини, яка досягла одного року і більше

Законодавство України покладає на батьків обов’язок невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (стаття 144 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс)).

Водночас на практиці трапляються випадки, коли з різних причин державна реєстрація народження здійснюється зі значним пропуском встановленого строку.

Згідно з частиною восьмою статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини, яка досягла одного року і більше, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини за заявою батьків або інших заявників за наявності документів про народження і перебування дитини під наглядом закладу охорони здоров’я та довідки з місця проживання дитини.

З урахуванням положень пункту 15 глави 1 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі – Правила), у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.

Підстави для проведення державної реєстрації народження

Підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів, визначених пунктом 2 глави 1 розділу III Правил. А саме:
а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я;
б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о);
в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о);
ґ) медичний документ, виданий компетентним суб’єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі подання до органу державної реєстрації актів цивільного стану документа, визначеного у підпункті «в» цього пункту, для державної реєстрації народження дитини, народженої поза закладом охорони здоров’я, також подається висновок про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я. У разі подання до органу державної реєстрації актів цивільного стану документа, визначеного у підпункті «в» цього пункту, для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше, також отримується документ, визначений у підпункті «а», або подається документ, зазначений у підпункті «б» цього пункту.

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.

Державна реєстрація народження на підставі рішення суду проводиться за правилами поновлення актових записів, якщо з дня народження дитини, зазначеного у рішенні суду, минуло більше року (пункт 24 глави 1 розділу III Правил).

Хто може подати заяву

Заяву про державну реєстрацію народження дитини можуть подати:
- батьки:
- родичі;
-уповноважені представники закладу охорони здоров’я, в якому на цей час перебуває дитина;
- інші особи (стаття 144 Кодексу).

У разі досягнення дитиною 16 років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред’явленням паспорта та відповідно до законодавства, яке регулює порядок поновлення актових записів цивільного стану (пункт 24 глави 1 розділу III Правил).

Необхідні документи для реєстрації

До відділу державної реєстрації актів цивільного стану (далі – відділ ДРАЦС) за місцем проживання дитини необхідно подати:
- заяву;
- паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);
- паспорт або паспортний документ заявника;
- один із документів, передбачених у пункті 2 глави 1 розділу III Правил;
- медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу;
- довідка з місця проживання дитини. За відсутності такої довідки дані про місце проживання дитини можуть бути підтверджені паспортом або паспортним документом одного з батьків чи законних представників дитини;
- документи, що підтверджують походження дитини (пункти 12, 24 глави 1 розділу III Правил).

Посадова особа органу державної реєстрації актів цивільного стану обов’язково перевіряє в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян (далі – Реєстр) відомості про акти цивільного стану, необхідні для проведення відповідної державної реєстрації. Якщо такі відомості в Реєстрі відсутні, працівник органу державної реєстрації актів цивільного стану уточнює їх у заявника, у тому числі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій (пункт 5 глави 1 розділу II Правил).

Орган державної реєстрації актів цивільного стану використовує усі відомості, отримані за результатами відповідної перевірки, для проведення державної реєстрації актів цивільного стану (пункт 3 розділу II Правил).

Якщо факти, зазначені, зокрема, в заяві, та в інших поданих заявником документах, викликають сумніви щодо їх достовірності, вони можуть бути перевірені відділом ДРАЦС шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів (пункт 2.11 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі – Правила1)).

У тих випадках, коли внаслідок перевірки заяви про поновлення актового запису про народження з’ясувалось, що народження заявника не реєструвалось, відділ державної реєстрації актів цивільного стану проводить державну реєстрацію народження з пропуском строку. При цьому від заявника додаткової заяви не вимагається (пункт 3.7 розділу III Правил1 )

Строк розгляду

Питання державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше, розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу ДРАЦС.

За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу ДРАЦС управління державної реєстрації (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці (пункт 1.10 розділу I Правил1).