Центр надання адміністративних послуг

Сьогодні, 26 лютого, в Україні набрав чинності Закон “Про ветеранське підприємництво”. Це перший в історії нашої країни спеціальний закон, який офіційно виокремлює ветеранський бізнес в окрему категорію і зобов’язує державу створювати для нього особливі умови підтримки.

Як зазначили в міністерстві у справах ветеранів, закон вперше дає чітке визначення, що таке ветеранське підприємництво, закріплює принципи державної політики у цій сфері, а також визначає механізми державної підтримки, відкриваючи нові можливості для самореалізації ветеранів.

Після повномасштабної війни тисячі захисниць і захисників повернуться додому з бойовим досвідом, але часто без цивільної роботи чи стабільного доходу. Багато хто захоче відкрити свою справу: кафе, автосервіс, виробництво, ІТ-послуги чи будь-який інший бізнес. Закон створений саме для того, щоб допомогти ветеранам не просто виживати на соціальні виплати, а стати повноцінними підприємцями: створювати робочі місця (зокрема для інших ветеранів), наповнювати бюджет податками і сприяти відновленню економіки країни. Держава визнає: ветерани – це не тільки ті, кого треба підтримувати соціально, але й людський ресурс, який може стати рушієм розвитку.

Що змінює закон №4563-IX для ветеранів та бізнесу

Закон “Про ветеранське підприємництво” №4563-IX вводить низку нових правил і механізмів, яких раніше не було в українському законодавстві. Він не передбачає автоматичних податкових пільг (наприклад, знижок на ПДВ), але встановлює спеціальний статус для бізнесу ветеранів і створює умови для отримання державної допомоги. Нижче перелічено основні нововведення з поясненнями, що саме вони означають і які можливості відкривають для ветерана, який хоче вести свою справу.

1. Спеціальний статус “суб’єкта ветеранського підприємництва” (СВП) на 5 років. Ветеран може оформити офіційний статус для свого бізнесу: ФОП або юридична особа (наприклад, ТОВ). Для цього бізнес має належати повністю (100%) ветеранам війни, або всі учасники компанії мають бути ветеранами. Статус оформлюється добровільно: дані вносять до Єдиного державного реєстру ветеранів війни. Він дозволяє отримувати всі види допомоги, передбачені законом. Без нього ветеранський бізнес не вважається спеціальним і не може претендувати на преференції.
2. Резервування до 5% державних і регіональних закупівель для ветеранського бізнесу. Держава і органи місцевого самоврядування мають зарезервувати частину своїх тендерів (до 5% від відповідного бюджетного фінансування на закупівлі) виключно для компаній зі статусом СВП. Це стосується постачання товарів, виконання робіт чи надання послуг для державних чи комунальних потреб. Це дає можливість ветеранському бізнесу брати участь у тендерах з меншою конкуренцією – частина замовлень призначається саме для таких компаній. Таким чином, легше отримати стабільні контракти.
3. Можливість орендувати державне або комунальне майно без аукціону. Суб’єкти СВП можуть отримувати в оренду приміщення, земельні ділянки чи інше майно від держави або громад без проведення аукціону (за винятком об’єктів, які входять до спеціального переліку). Це спрощує доступ до приміщень під бізнес. Наприклад, під майстерню, офіс чи склад. Не потрібно чекати аукціону і конкурувати з іншими орендарями.
4. Фінансова підтримка через гранти, кредити, компенсації та гарантії. Фінансова допомога надається через Український ветеранський фонд та інші фонди підтримки підприємництва. Закон вимагає, щоб не менше 10% бюджету програм (загальнодержавних, регіональних і місцевих) спрямовувалося саме на суб’єктів ветеранського підприємництва. Види допомоги: гранти (безповоротні кошти на запуск чи розвиток), кредити на пільгових умовах, компенсація частини відсотків за кредитами, державні гарантії за кредитами (якщо бізнес не зможе виплатити – держава покриє частину), підтримка лізингу, факторингу та впровадження енергоефективних технологій. Це дає можливість отримати кошти на старт або розширення бізнесу з меншими ризиками та витратами.
5. Пільгові збори за реєстрацію прав інтелектуальної власності. Для суб’єктів СВП встановлюються знижені ставки зборів за реєстрацію винаходів, корисних моделей, промислових зразків, торговельних марок, географічних зазначень тощо (конкретні розміри визначить Кабінет Міністрів). Це робить дешевшим захист власних розробок, брендів чи дизайну. Наприклад, якщо бізнес створює унікальний продукт чи послугу.
6. Єдиний веб-портал як центральна цифрова платформа. На ньому буде зібрана вся інформація про чинні державні, регіональні та місцеві програми підтримки, гранти, кредити, умови участі, інвестиційні пропозиції. Портал також допомагатиме розміщувати пропозиції для інвесторів, поширювати інформацію про продукцію ветеранських компаній і надавати консультації.
7. Підтримка в індустріальних парках і технопарках. Індустріальні парки – це спеціально облаштовані території (зазвичай на околицях міст), де створена готова інфраструктура: електрика, вода, дороги, каналізація, охорона. Підприємства там розміщуються для виробництва товарів чи надання послуг. Технопарки – схожі території, але з акцентом на високі технології, інновації, наукові розробки, часто пов’язані з університетами чи дослідницькими центрами. Закон передбачає: установлення квот (певної частки місць) для розміщення суб’єктів СВП в таких парках; субсидії, гранти чи компенсації з бюджету на оренду приміщень, комунальні послуги та інші витрати; окремі грантові програми на купівлю обладнання, впровадження нових технологій, наукові розробки; консультації щодо вступу до парків. Це полегшує запуск чи переїзд виробництва в готове місце з інфраструктурою, де вже є умови для роботи.
8. Підтримка просування товарів на зовнішні ринки. Закон зобов’язує державу забезпечувати підтримку суб’єктів СВП у просуванні їхньої продукції (товарів, робіт, послуг) та результатів інтелектуальної власності на зовнішні ринки. Це може включати участь в міжнародних виставках, маркетингову допомогу, консультації з експорту, залучення до державних програм просування українського бізнесу за кордоном. Пріоритет означає, що ветеранські компанії матимуть перевагу в таких заходах порівняно з іншими – наприклад, швидший доступ до програм експортної підтримки чи фінансування участі в ярмарках. Це допомагає виходити на нові ринки без потреби самостійно шукати контакти та можливості.

Ці зміни створюють систему підтримки, яка має працювати постійно. Багато деталей (конкретні програми, розміри грантів, умови квот) визначатимуться постановами Кабміну та регіональними рішеннями, але основа вже закладена законом.