Центр надання адміністративних послуг

Взаємодія з людиною, яка має порушення зору, не вимагає спеціальної підготовки чи особливих знань. Вона вимагає того самого, що й будь-яке людське спілкування: уваги, поваги та готовності бачити перш за все особистість, а не особливості фізичного стану. Більшість непорозумінь виникає не зі злих намірів, а через брак інформації.

Саме тому ділимося порадами, які допоможуть зробити ваше спілкування комфортним та коректним:

Мова як основний інструмент взаєморозуміння

• Під час зустрічі назвіть себе та людей поруч, якщо це доречно, а також коротко опишіть місце, де перебуваєте.
• При спілкуванні з групою незрячих людей, щоразу називайте ім'я того, до кого саме говорите.
• Завжди звертайтеся безпосередньо до людини, а не до її супровідника.
• Якщо читаєте текст для людини з порушенням зору, спочатку поясніть, що саме будете читати, і не пропускайте інформацію без прохання про це.
• Якщо ви хочете зачитати щось незрячій людині — не змінюйте манеру свого мовлення, говоріть своїм звичайним голосом й не замінюйте читання переказом.
• Уточніть, як зручніше комунікувати, адже хтось віддає перевагу телефонним розмовам, інші — голосовим чи текстовим повідомленням, які зчитує програма екранного доступу.
• Не запитуйте про причину порушення зору у незрячої людини, якщо ви не досить добре з нею знайомі — їй може бути некомфортно про це говорити.
• Якщо ви їсте разом у закладі — скажіть, яку страву приносять, де вона стоїть і що є в тарілці. Не кладіть нічого на тарілку без попередження.
• Надсилаючи голосове повідомлення зробіть коротку паузу після початку запису, тому що під час його відтворення завершується озвучення даних з екрана, через що перші слова вашого послання людина може не почути.
• Інформацію про те, що відбувається довкола, незрячі люди сприймають за допомогою слуху, проте якщо відбувається щось важливе, але незрозуміле на слух, — опишіть це.

Що говорити — і чого треба уникати

❌ “помацайте” — ✅ “подивіться”;
❌ “я відведу Вас” — ✅ “я можу сходити з Вами, якщо ви не проти”;
❌ “там” — ✅ “праворуч від вас на відстані метра”;
❌ “ось тут” — ✅ “перед вами біля краю столу”, “перед вами на рівні колін”;
❌ “сюди” — ✅ “до дверей за пів метра праворуч”;
❌ “візьміть це” — ✅ “можете взяти кружку, вона на столі перед вами, ручка повернута ліворуч”;
❌ “перед вами” — ✅ “перед вами приблизно на один крок”;
❌ “тримайте” — ✅ “я тримаю папку, зараз передам вам до рук”;
❌ “там попереду” — ✅ “за два кроки перед вами дверний отвір”;
❌ “поверніть сюди” — ✅ “поверніть праворуч/ліворуч”;
❌ “ось цей стілець” — ✅ “стілець стоїть перед вами ліворуч, на відстані пів метра”;
❌ “пройдіть сюди” — ✅ “пройдіть три кроки вперед до столу”;
❌ “обережно” — ✅ “сходи починаються через крок”, “перед вами поруччя на рівні руки”;
❌ “тут високий поріг” — ✅ “перед вами поріг, приблизно 10 сантиметрів заввишки”;
❌ “там вільно” — ✅ “праворуч від вас вільний прохід шириною приблизно метр”.

Незрячі люди орієнтуються в просторі за допомогою тростини або інших допоміжних засобів, тому не торкайтеся їх і не переміщуйте без дозволу. А собака-поводир — це частина навігації та безпеки людини, а не просто домашній улюбленець. Не варто без дозволу гладити його, відволікати, гратися й давати команди.

Тактильна комунікація і супровід

• Якщо маєте бажання потиснути руку — попередьте про це.
• Запропонуйте допомогу у супроводі, щоб людина могла зорієнтуватися, але не наполягайте на цьому.
• Запитайте “Чи зручно вам, якщо я стану зліва/справа?” або “У якому темпі вам зручніше рухатися?”.
• Слідкуйте, щоб двері, вікна чи дверцята меблів були зачинені й не завдали шкоди людині під час пересування. Також звертайте увагу на предмети, що можуть розбитися.
• Попереджайте про перешкоди — сходинки, пороги, бордюри, низькі гілки, зміну поверхні під ногами.
• За столом запропонуйте незрячій людині безпечне місце, де немає гарячих напоїв чи крихких предметів.
• Не намагайтеся силоміць посадити людину, підштовхуючи до стільця. Опишіть, де стоїть стілець, і покладіть її руку на його спинку.
• При спуску або підйомі на сходах незряча людина має взяти вас під руку, а ви маєте покласти іншу її руку на поручні. Далі, виконавши цей алгоритм, підіймайтеся або спускайтеся сходами.

Порушення зору можуть проявлятися по-різному: від слабкозорості до повної незрячості. Проте це не заважає людям навчатися, працювати, відпочивати та втілювати свої плани. Головне завдання оточення — навчитися поважати цей простір і будувати спілкування на принципах гідності та рівності.