Центр надання адміністративних послуг

В Україні можуть суттєво змінити правила бронювання працівників. У Верховній Раді заговорили не лише про посилення контролю, а й про можливе скорочення кількості підприємств, які мають статус критично важливих.

Йдеться про зменшення кількості критично важливих підприємств на 10-20%. Про це розповів нардеп Руслан Горбенко, пише 24 Канал із посиланням на "Телеграф".

За словами депутата, підхід до бронювання мають переглянути з урахуванням двох ключових чинників - потреб армії та економіки. З одного боку, бізнес має працювати і наповнювати бюджет. З іншого - система не повинна використовуватися формально.

На сьогодні є умовно негласний наказ, щоб зменшити кількість критичних підприємств від 10 до 20%. Тому критерії для отримання критичності кожного кварталу підвищуються, - каже Горбенко.

Це означає, що компаніям стане складніше отримати або зберегти статус критично важливих.

Чому підприємствам можуть анулювати бронь?

У парламенті визнають: нинішня система бронювання має слабкі місця. Частина підприємств отримує статус, але не демонструє відповідної економічної ефективності. Йдеться, зокрема, про ситуацію, коли:

• кількість працівників зростає, а виробництво - ні;
• бізнес формально відповідає критеріям, але фактично не є критичним;
• бронювання використовується як інструмент уникнення мобілізації.

Саме тому держава поступово переходить від масового надання статусів до їхньої перевірки.

За словами Горбенка, перевірки підприємств із бронюванням уже відбуваються. До них залучають не лише представників ТЦК, а й співробітників СБУ - щоб мінімізувати корупційні ризики.

Окремий акцент роблять на оборонно-промисловому комплексі, де деякі підприємства мають 100% бронювання працівників.

Якщо 100 осіб виробляло продукцію на 100 мільйонів гривень, а раптом на підприємстві стало 200 осіб, а виробляти продукції вони змогли на 120 мільйонів, то тут треба перевіряти ці підприємства, - пояснив нардеп.

Фактично йдеться про перевірку ефективності: чи відповідає кількість заброньованих реальному внеску підприємства.

Що це означає для бізнесу?

Підприємствам України варто очікувати наступних змін:

• Більш жорсткі критерії отримання статусу;
• Регулярні перевірки діяльності;
• Необхідність доводити економічну ефективність.

Ризик втрати бронювання для частини працівників

Також обговорюється впровадження цифрових інструментів контролю. Зокрема, використання аналітики та штучного інтелекту для виявлення зловживань.

До слова, експерти ринку праці та економісти наголошують, що система бронювання створювалася як антикризовий механізм, але з часом стала надто масовою. Це призвело до кількох ефектів:

• перекоси на ринку праці;
• зниження ефективності частини підприємств;
• нерівні умови для бізнесу.

Посилення контролю може зробити систему прозорішою, але водночас створює додаткові ризики для компаній, які реально працюють і залежать від кадрів.

Що про це говорять в Офісі Президента?

Заступник керівника Офісу Президента Віктор Микита наголосив, що наразі не варто лякати бізнес скасуванням статусу критичності, ніби це якась "привілейована індульгенція".

За його словами, квота бронювання на рівні 50% від усіх військовозобов'язаних - це вже граничний рівень, за якого підприємства можуть функціонувати. Менше - і багато хто з них просто не витримає.

У 2025 році бізнес забезпечив бюджету близько 1,2 трильйона гривень податків і зборів.

Саме ці кошти фінансують армію, державу та базові речі - зарплати вчителів, лікарів, енергетиків.

І водночас ці ж гроші дозволяють існувати системі, яка сьогодні критикує бізнес і ставить під сумнів його роль.

Тож чиновник радить тим, хто просуває ідеї про скасування "критичності", спершу розібратися, як формуються місцеві бюджети і що станеться, якщо ключові працівники просто зникнуть зі своїх місць.

Скасування статусу критичності не означає автоматичного переведення працівників до Сил оборони, а скоріше навпаки - спрямовує їх у напрямку річки Тиса. Тож не "продавайте повітря" та "панацею", а спрямуйте свої зусилля на розробку механізмів залучення до захисту нашої країни понад 2 мільйони українців призовного віку, які не оновили дані, та 200 тисяч військових, які самовільно залишили військові частини. Щойно розберетеся з цим, говоритимемо про скасування статусу критичності для чесних платників податків, - каже Микита.

Яку роль в ухилянні від мобілізації відіграють довідки про інвалідність?

Відсоток інвалідностей і відстрочок, які були оформлені незаконно, справді вражає. Народний депутат Сергій Нагорняк розповів, що для тих, хто хоче уникнути мобілізації, є просте рішення: купувати відстрочки, щоб була можливість спокійно пересуватися і їхати за кордон.

За словами Нагорняка, 98% цих довідок про інвалідність видані безпідставно. Чоловіки їх нібито купили, щоб уникнути мобілізації. Тож нардеп пропонує платити за відстрочки "в білу", а хто не має такої можливості, але хоче захищати країну, повинен мати хорошу мотивацію від держави.

Про те, чи була це чергова популістська заява, чи все ж таки законодавчо можна врегулювати питання "купівлі відтермінування" та "обнулити" всі довідки, у коментарі 24 Каналу розповів адвокат Руслан Ружицький.

За словами експерта, можна припустити, що медики видавали громадянам неправдиві довідки про інвалідність. Але важко сказати, яку саме кількість отримали незаконно і про це ніхто це не скаже. І, власне, ідея скасування таких довідок, з точки зору закону - проблемна і втілити її в життя важко.

Але ще важливо пам'ятати, що відстрочка надається громадянам, які мають третю групу інвалідності. А правила військово-лікарської комісії говорять, що людина, яка має хворобу, для призначення третьої групи інвалідності вважається придатною до служби. Тому, як каже Руслан Ружицький, державі треба буде вирішувати, що з цим робити.