Підтримка після звільнення: як працює пенітенціарна пробація

Пенітенціарна пробація в Україні - це законодавчо визначений механізм підготовки осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, з метою забезпечення їхнього трудового та побутового влаштування після звільнення за обраним ними місцем проживання.

Пенітенціарна пробація запроваджена в Україні з 2015 року відповідно до статті 11 Закону України «Про пробацію». Її метою є сприяння ресоціалізації засуджених, зниження ризику повторного вчинення кримінальних правопорушень та забезпечення належної підготовки до звільнення.

Процедура пенітенціарної пробації

Не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку покарання адміністрація установи проводить моніторинг ключових питань:
- наміри засудженого щодо його місця проживання після звільнення;
- наявність документа, що посвідчує особу, та потреба у його отриманні (відновленні);
- наявність визначеного місця працевлаштування;
- потреба та бажання у відновленні/налагодженні соціально корисних зв’язків з близькими родичами.

На підставі отриманої інформації уповноважений орган з питань пробації (далі - орган пробації) у взаємодії з місцевою владою та соціальними службами забезпечує вирішення визначених проблем.

Про результати повідомляється адміністрації установи виконання покарань.

Після звільнення подальша соціальна підтримка особи може здійснюватися за місцем проживання, яке обрав засуджений, шляхом залучення органів соціального патронажу.

Крім того, засуджені можуть отримати додаткову підтримку в отриманні соціальних послуг:
- стаціонарний догляд для осіб похилого віку та людей з інвалідністю;
- соціальну адаптацію чи інтеграцію (центри адаптації, соціальні готелі, притулки);
- соціальний патронаж молодих звільнених осіб;
- відеопобачення з близькими родичами із залученням психолога установи;
- та інші послуги відповідно до індивідуальних запитів.

У разі якщо особа після звільнення планує проживати на тимчасово окупованій території України або території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, можливості надання окремих соціальних послуг та здійснення заходів пробації можуть бути обмежені.

У таких випадках орган пробації інформує особу про можливість обрання іншого місця проживання для отримання необхідної підтримки та соціальних послуг.

За даними Центру пробації, пенітенціарна пробація залишається важливим інструментом підтримки осіб після звільнення та їхньої соціальної адаптації.

Протягом перших трьох місяців 2026 року щодо 1064 осіб здійснювалися відповідні заходи з підготовки до звільнення. Загалом за цей період понад 73 тисячі осіб пройшли по обліку органів пробації, відносно 2673 підготовлено досудові доповіді.

Таким чином, пенітенціарна пробація є важливим елементом реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, ресоціалізації засуджених та профілактики повторної злочинності.