Мін’юст: як санкції допомагають захищати Україну

З початком повномасштабного вторгнення Міністерство юстиції України відіграє ключову роль у захисті державних інтересів. Одним із пріоритетних напрямів роботи є виявлення та розшук активів фізичних і юридичних осіб, щодо яких застосовано санкції, та подання позовів до Вищого антикорупційного суду про стягнення в дохід держави активів таких осіб.

З метою здійснення пошуку та ідентифікації активів підсанкційних осіб Мін’юст постійно залучає низку державних органів. Після виявлення такі активи проходять верифікацію, і за наявності законних підстав для застосування санкції у виді стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб, подається позов до суду. Навіть якщо майно юридично належить іншим особам, але контроль над ним зберігає підсанкційна особа, воно також може бути стягнуто в дохід держави.

Необхідними передумовами застосування санкції у виді стягнення в дохід держави є:

• дія воєнного стану в Україні;
• застосована до підсанкційної особи санкція у виді блокування активів за рішенням РНБО;
• наявність активів в Україні, які прямо належать підсанкційній особі, а також активів, якими така особа може прямо чи опосередковано (через інших осіб) розпоряджатися;
• встановлено підстави для застосування до підсанкційної особи санкції у виді стягнення в дохід держави, що визначені в Законі України «Про санкції» (далі — Закон).

З травня 2022 року, з дати набрання чинності змін до Закону, Департамент санкційної політики Мін’юсту опрацьовує 69 рішень РНБО, а це приблизно 12 200 підсанкційних осіб із санкцією блокування. Відповідно вже направлено більше ніж 19 100 запитів щодо розшуку активів та встановлення підстав та опрацьовано майже 14 900 відповідей державних органів. Необхідно зазначити, що з 12 200 підсанкційних осіб, у 2024 році санкцію блокування активів застосовано до 1 766 осіб, які містяться в додатках до введених в дію 18 нових рішень РНБО у 2024 році.

Загалом більше ніж за два роки Мін’юстом було подано до Вищого антикорупційного суду (далі — ВАКС) 69 позовних заяв про стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб, відповідно в 2024 році — 27 позовних заяв.

Вищим антикорупційним судом вже задоволено 60 позовних заяв Мін’юсту (2 рішення ВАКС на апеляційному оскарженні в АП ВАКС). Серед стягнутих в дохід держави є багато об’єктів нерухомості, рухоме майно, в т.ч. літаки, авіаційні двигуни та запчастини, історико-культурні цінності, зброя, руда тощо, корпоративні права українських підприємств, близько 2,8 млрд грн коштів та облігації внутрішніх державних позик (ОВДП), майнові права тощо.

Санкція у виді стягнення в дохід держави активів застосовується не лише щодо близьких до кремля російських олігархів, політиків, пропагандистів, колаборантів, але й до підприємств, що фінансують військовий сектор рф та/або здійснюють матеріально-технічне забезпечення держави-агресора. Серед них — російський виробник будівельних матеріалів «Група ЛСР»,  російська авіалізингова компанія «Ільюшин Фінанс Ко.», російські авіакомпанії «Авіакомпанія ім. С.В. Ільюшина» та «Волга-Днепр», російське авіабудівне підприємство «Роствертол», російська алюмінієва компанія «Русал» та інші компанії, що підтримують агресію.

Започаткування санкційного законодавства в Україні пов’язують з набранням чинності Закону України «Про санкції» у 2014 році. Він дозволив створити механізм реагування на загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України.

Санкційна політика України є важливим інструментом реагування на неспровоковану повномасштабну агресію рф. Вона першочергово націлена на послаблення економічних можливостей росії, та є підґрунтям для міжнародного тиску на державу-агресора. Кошти від реалізації стягнутих в дохід держави активів підсанкційних осіб спрямовуються в бюджет на відновлення країни.