Якщо батьки з певних причин вирішили змінити ім’я своєї дитини, це можна зробити протягом першого року її життя

Для цього їм потрібно звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

В умовах воєнного стану в Україні подати заяву можна до будь-якого відділу ДРАЦС, розташованого на підконтрольній українській владі території.

За кордоном можливо подати заяву до дипломатичного представництва або консульської установи України.

Якщо батьки не дійшли згоди, спір між ними вирішується органом опіки та піклування або судом.

Ім’я дитини – це один із перших найважливіших виборів, які роблять батьки. Воно є важливою частиною особистості, яка супроводжуватиме її все життя.

Сімейним кодексом України встановлено, що ім’я дитини визначається за їхньою згодою. Якщо жінка не перебуває у шлюбі та відсутнє добровільне визнання батьківства, вона сама визначає ім’я.

Дитині можуть дати не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько.

Якщо батьки з певних причин вирішили змінити ім’я своєї дитини, це можна зробити протягом першого року її життя. Для цього їм потрібно звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають за кордоном, можуть подати заяву до дипломатичного представництва або консульської установи України.

Законодавством встановлено, що заяви батьків про виправлення (зміну) власного імені дитини в актовому записі про її народження у зв’язку з тим, що при державній реєстрації народження дитині присвоєно власне ім’я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану не пізніше одного року з дня народження.

В умовах воєнного стану в Україні подати таку заяву можна до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану, розташованого на підконтрольній українській владі території, за зверненням заявників.

У разі, якщо батьки не дійшли згоди, спір між ними вирішується органом опіки та піклування або судом (Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793) (далі – Правила).

Які документи необхідно подати для внесення змін?

Для внесення змін до актових записів цивільного стану потрібно подати:

- відповідну заяву;

- документ, що посвідчує особу;

- свідоцтво про народження дитини;

- інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Заява повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити в прийнятті та розгляді заяви про внесення змін.

На підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Строки розгляду

Відповідно до Правил питання про внесення змін до актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу ДРАЦС. За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці.

Дипломатичним представництвом або консульською установою України таке питання розглядається у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Вартість послуги

За видачу свідоцтва у зв’язку із зміною, доповненням, виправленням актових записів цивільного стану справляється державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0,34 грн) (пункт 5 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»).

Юстиція без бар’єрів – ініціатива у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Стратегія розроблена за ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Інформація станом на 26.02.2025