В Україні пропонують змінити правила іпотеки житла, придбаного за ваучерами: що варто знати

Нотаріальна палата України звернулася до парламентського Комітету з питань правової політики із пропозиціями до законопроєкту №15335, який має врегулювати питання нерухомості, придбаної в іпотеку із використанням державних житлових ваучерів, пише 3m2 з посиланням на Судово-юридичу газету.

У НПУ підтримують законодавчу ініціативу, однак наголошують, що для її ефективної реалізації необхідно усунути низку прогалин, які вже виникають під час оформлення угод нотаріусами та можуть вплинути на реалізацію державних житлових програм і компенсаційних механізмів.

Чому Нотаріальна палата просить доопрацювати законопроєкт

Сьогодні нотаріуси активно посвідчують договори купівлі-продажу нерухомості із використанням житлових сертифікатів та житлових ваучерів. Більшість практичних питань уже врегульовано, однак під час застосування законодавства виникають ситуації, які потребують додаткового нормативного врегулювання.

Зокрема, війна, зміни на ринку нерухомості, смерть або зникнення безвісти власників і співвласників, а також інші життєві обставини породжують питання щодо реалізації прав на житлові сертифікати подружжям, колишнім подружжям, спадкоємцями та іншими особами. Частину таких пропозицій, як зазначають у Палаті, вже передано до Міністерства розвитку громад та територій у робочому порядку.

Одним із найбільш актуальних питань НПУ називає можливість залучення громадянами кредитних коштів на додачу до суми житлового ваучера. Саме для цього законопроєкт №15335 пропонує врегулювати питання передачі такого майна в іпотеку, встановити законодавчі обмеження на його відчуження та повторну іпотеку, а також забезпечити належну державну реєстрацію відповідних обтяжень. Водночас, на думку нотаріальної спільноти, окремі положення документа потребують уточнення.

Які зміни пропонує Нотаріальна палата

НПУ пропонує внести низку додаткових змін до законопроєкту.

Зокрема, пропонується:

• врегулювати питання обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва або майбутній об’єкт нерухомості, якщо таке обтяження зареєстроване на користь замовника чи девелопера будівництва, передбачивши можливість передачі такого майна в іпотеку лише за їхньою згодою;
• уточнити положення Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», доповнивши перелік винятків щодо державної реєстрації права власності іпотекодержателем випадками, пов’язаними із житловими ваучерами для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб;
• розширити перелік випадків звільнення громадян від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав. Пропонується поширити пільгу не лише на державну реєстрацію права власності, а й на реєстрацію заборони відчуження та іпотеки щодо нерухомості, придбаної із використанням житлового сертифіката або житлового ваучера;
• доповнити Закон «Про іпотеку» положенням, яке прямо визначатиме, що предметом іпотеки може бути житлова нерухомість або земельна ділянка, придбані чи профінансовані за рахунок житлового ваучера та кредитних коштів. При цьому таке майно не можна буде передавати в наступну іпотеку або відчужувати, крім випадків звернення стягнення відповідно до закону;
• внести зміни до Закону «Про нотаріат», передбачивши окрему норму щодо накладення нотаріусом заборони відчуження під час посвідчення договорів придбання житла або фінансування його будівництва із використанням житлового ваучера.

Які проблеми це має вирішити

На думку Нотаріальної палати України, запропоновані уточнення дозволять усунути практичні труднощі, які вже виникають під час посвідчення договорів із використанням житлових сертифікатів та ваучерів, забезпечити належну реєстрацію обтяжень, чітко визначити порядок оформлення іпотеки та застосування адміністративних пільг, а також уникнути правової невизначеності під час реалізації державних програм забезпечення громадян житлом.

У НПУ наголосили, що загалом підтримують законопроєкт №15335, однак просять парламентський Комітет врахувати подані зауваження та пропозиції під час його доопрацювання, щоб забезпечити ефективне функціонування державних компенсаційних механізмів та програм забезпечення громадян житлом.