Встановлення факту та порядок держреєстрації смерті

Процедура проводиться відповідно до Цивільного кодексу, закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5).

Після державної реєстрації смерті відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

В умовах воєнного стану громадяни можуть

звернутися для реєстрації до будь-якого відділу ДРАЦС.

Підставою для державної реєстрації смерті є документи встановленої форми, видані закладами охорони здоров’я або судово-медичними установами (лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерська довідка, свідоцтво про перинатальну смерть), а також рішення суду про оголошення особи померлою чи встановлення факту смерті.

Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть, та інших осіб.

Особа, яка звернулася щодо державної реєстрації смерті, повинна пред’явити паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в державній реєстрації смерті.

Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідки про смерть — не пізніше п’яти днів.

Якщо заява про державну реєстрацію смерті надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті, то державна реєстрація проводиться за заявою будь-якої особи після перевірки наявності державної реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання померлого, за місцем поховання чи виявлення трупа або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

У випадках смерті осіб, репресованих за рішенням несудових чи судових органів, реєстрація здійснюється на підставі повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України. Якщо смерть настала в дорозі (на судні, у поїзді, літаку тощо), вона може бути зареєстрована у найближчому органі ДРАЦС.

У випадку смерті громадян України за кордоном реєстрація проводиться у консульських установах або дипломатичних представництвах України, а також у компетентних органах держави перебування.

Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України. Про факт державної реєстрації смерті іноземця орган ДРАЦС повідомляє Міністерство закордонних справ України.