Центр надання адміністративних послуг

• Компенсація за самостійний ремонт – міф чи реальність?
• Що робити тим, хто вже зробив ремонт власним коштом?

Одна з найскладніших ситуацій для власників майна, яке постраждало від збройної агресії, — відшкодування ремонту, зробленого самостійно. Йдеться про тих, хто, не чекаючи на бюрократичні процедури, взяв ініціативу з відновлення житла у власні руки, а тепер шукає шляхи відшкодування витрат.

Державна програма компенсації «єВідновлення» орієнтована на фінансування майбутніх ремонтних робіт, а не на компенсацію вже виконаних. Це можна назвати юридичною несправедливістю, адже власники, які через критичні пошкодження не могли зволікати з ремонтом, фактично втрачали право на державну допомогу.

Компенсація за самостійний ремонт – міф чи реальність?

З 1 січня 2024 року в законодавстві відбулися суттєві зміни, які декларували можливість отримати компенсацію за ремонт, що був повністю або частково проведений за власні кошти. Про це повідомляв Юридичний порадник для ВПО на своїй фесбук-сторінці. Йшлося про компенсацію витрат на придбання будівельної продукції та виконання поточного або капітального ремонту — якщо ремонт вже виконаний. Якщо ремонт був зроблений лише частково, передбачалася подача двох окремих заяв на компенсацію — за вже завершену частину ремонту і для проведення тієї частини ремонту, яка ще не була виконана.

Для отримання компенсації за самостійно виконаний ремонт об'єкт нерухомості повинен відповідати низці умов:

• зазнати пошкоджень внаслідок бойових дій після 24 лютого 2022 року,
• не бути розташованим на території, де ведуться активні бойові дії, та на тимчасово окупованих територіях,
• має підлягати відновленню.

Здавалося б, це мало б вирішити проблему, але насправді механізм отримання компенсації за самостійно виконаний ремонт є лише на папері, ЦНАПи такі заяви не приймають, каже адвокатка Наталя Юрченко.

«Є пошкодження, людина зробила ремонтно-відновлювальні роботи самостійно, зібрала всі документи: договори, акти, накладні, — все в неї є. Але постає питання: а яке було пошкодження? де це зафіксовано? Приходить комісія і каже: а звідки ми знаємо, що було пошкодження, а не просто людина захотіла собі зробити ремонт? Через це ця програма не працює», — розповідає правчиня.

Наталя Юрченко наголошує, що існують юридичні норми, за якими люди мають право отримати грошову компенсацію за самостійно виконаний ремонт пошкодженого майна. Але працівники ЦНАПів, з якими вона спілкувалася, кажуть, що програма зупинена на рівні міністерства. Немає розробленого алгоритму дій комісії, немає методики розрахунку суми компенсації за самостійні ремонти.

«В ідеалі, потрібно, щоб спочатку комісія виходила з оглядом, складала акт, — розмірковує Наталя. — Якщо комісія виходить з оглядом, то це вже починає працювати програма «єВідновлення»: людина отримає грошові кошти за цією програмою, а потім почне робити ремонтні роботи».

Однак у реаліях, в яких перебуває деокупована Херсонщина, часто після обстрілів потрібна «перша допомога» для будинку (наприклад, терміново перекрити дах чи закласти пробоїни у стінах), люди змушені діяти негайно, без очікування комісій. У зоні активних бойових дій, до яких належить і Херсон, і багато населених пунктів області, огляди пошкодженого майна не проводяться, а нещодавно запроваджене дистанційне обстеження працює лише зі зруйнованим житлом. Тож, рятуючи будівлю від подальшого руйнування власним коштом, людина робить це на свій страх і ризик, не маючи впевненості, що витрати будуть відшкодовані.

Єдиними випадками, які могли б у цих умовах стати позитивними прикладами, адвокатка називає ситуацію в деяких селах, коли одразу після деокупації комісія встигала зафіксувати пошкодження майна, але кошти на ремонт від держави чи фондів довго не виділялися. Власники, щоб мати де жити, самостійно виконували ремонтні роботи, маючи на руках лише акт огляду про пошкодження.

Питання компенсації за самостійно виконаний ремонт пошкодженого майна викликає дуже багато питань навіть у самих представників місцевої влади, членів комісій, резюмує Наталя Юрченко. В її практиці досі не зафіксовано жодної письмової відмови від ЦНАПу щодо таких звернень, що ускладнює подальші юридичні дії. На адвокатські запити до Міністерства розвитку громад та територій України відповіді вона так і не отримала.

Що робити тим, хто вже зробив ремонт власним коштом?

Ситуація з компенсацією за самостійно відремонтоване майно залишається невизначеною. Для його вирішення потрібні конкретні дії та розробка чітких механізмів. Чи означає це, що у цих випадках не варто і сподіватися на допомогу від держави?

Наталя Юрченко радить: якщо ви вирішили відновлювати пошкоджене майно самостійно, обов'язково збирайте та зберігайте всі документи: договори з підрядниками, акти виконаних робіт, а також чеки та квитанції, що підтверджують оплату. Це дасть надію на отримання компенсації в майбутньому, адже ситуація може змінитися.

«Такі випадки непоодинокі, я думаю, що має бути розроблений якийсь алгоритм дій, методика щодо вирішення розгляду таких заяв, і має бути якийсь рух у цьому напрямку. Тому документи треба збирати і зберігати в надії на те, що зміниться ситуація», — наголошує адвокатка.

Також ці документи можуть знадобитися для подальшого оскарження рішення в суді або для інших правових потреб.

Перед початком ремонту, під час і після його завершення варто проводити детальну фото- та відеофіксацію, фіксуючи дату. Це підсилить доказову базу і допоможе комісії належним чином оцінити виконані роботи.